Iryna Bilyk in Canada
|
| Пишу свої враження про концерт Ірини Білик в Торонто 15 березня. Квитки продавались за $60 біля сцени, на першому балконі за $45 і на другому балконі за $35. Балкони були заповнені, а партер тільки тільки до середини. Зал дуже велики і гарний. Якщо хочете подивитися в якому залі вона виступала наберіть адресу: www.livingarts.on.ca На мені була фудболка з її зображенням. Сіла я на своє місце посередині ( біля самої сцени) рахуючи хвилин до початку. Світло почало згасати. Всі взялися за роботу, стояли дві камери. Концерт почався в 19:30 , а не 19:00. Через кожні 2 хвилини виходили окремо музиканти, вокалістка і балет. Але всі чекали на одну людину,і тут..... З темного kуtа виходить в прозорому чорному платті з поясом, колготки в чорну сіточку, зверху блескуче прозоре чорне полотно- блондинка . У всіх вибух емоцій :крики, свестіння і "Ура". Вона опустила голову в низ, і так стояла поки всі не заспокоїлись, потім, піднявши голову вона посміхнулась. Мені одразу здалося , що то не вона, така худесенька, надзвичайна жінка - інопланетянка. Я почала її фотографувати. Заспівала вона деякі нові пісні. Балет її ніжно обіймав і "жорстоко" кидав, ніби музичний театр. Співала вона одну сумну пісню, другу веселу. Пішло гаряче з самого початку. Іра була не задоволена тим, що зал майже був пустим, і ніхто з спонсорів її не привітав -нічого. Але вона це намагалась не показувати, але ж я бачила у неї чуть сльози не йшли. Під час кожної п"ятої пісні завжди говорила "Вас так мало але ми всі разом" (посміхаючись).Вона інколи дивилась на мене і посміхалась, а я у відповідь співала з нею! Але чомусь не могла дивитися їй прямо в очі. Вона настільки проникала у мене, що мене це лякало, і я відводила очі. Закінчилась перша чатина концерту, вона побігла переодягнутися. Музиканти показували свої знання і розвеселяли нас! Просили, щоб ми кричали: "Ура Ірино":о) тоді Іра і вийшла. На голові заплетені в переді коси з червоною стрічкою, червона коротка з широким рукавом блузка, чорна спідничка і червоні чобітки. Дуже прикольне вбрання. Почала співати пісню про нареченого, із залу її балет взяв чоловіка з вусамси:о). Іра почала танцювати з ним, а він чи не вмів чи що, але стояв. Дуже класно було і посміялися і натанцювалися. Через одну дві пісні вона вийшла в зал до глядачив з піснею "Несе Галя воду". Всіх чоловіків почала піднімати і одному сказал вже під кінець пісні : "Я завтра в 10:00 годин ранку їду, так що, ти прийдеш до мене? Буде весела ніч!!!" Всі почали сміятися і кричати. Співала вона народні пісні. Мені вона присвятила пісню "Не плач, Марічко". Коли Іра обявила цю пісню, моя мама показала на мене пальцем, і Іра запиталась в мене, "Ти Марічка?", я сказала "Так!». І вона почала постійно дивится на мене і співала цю пісню, я чуть дійсно не розплакалась під кінець. Після цієї пісні вона заспівала "Одинокая" (ремікс). Ми з нею спілкувалася через цю пісню, і вона побачила фудболку з її зображенням. Тоді вона почала придивлятися, чи то дійсно вона. Я встала їй показати, а вона- "Дякую". Мені здається зараз, що Іра приїхала лише заради мене тому, що тільки я з Нею могла спілкуватися через пісні, а знала я всі крім "Твої руки" і ще пару нових на українській, російській, польській. Мені всі пісні сподобались! Закінчила Іра другу частину концерту з словами, що один її гитарист має "самий сексуальний голос серед чоловіків". Він співав пісню "Відпускаю тебе". Пісня майже кінчалась і тут вийшла Іра в прозорому чорному, блискучому, відкритому комбінезоні. Через нього було видно все її тіло. Спинка була голою теж. Чудове вбрання. Співала більш сумні пісні, а вже останню пісню заспівала "Без назви" і попрощалась з нами! Ми почали кричати, і таки не відпустили, і вона сказала засмученим голосом "Хочете щоб я ще одну пісню заспівала?", ми сказали "Так!". Вона заспівала пісню на слова Т.Г. Шевченка , прикольно було!Все, вона пішла! Я дуже розчарувалась, що не сфоткалась з нею і вона не роздавала афографи. Але я не зупинилась і почала знаходити підходи до неї. І раптом я її побачила крізь вікно, і я попросила там людей (які сиділи в середині) щоб вони мені відкрили двері, що вони і зробили! Підійшла я до дверей за якими Іра була і постукала. Вона звідти покричала: "підніми ручку вверх", що я і зробила. Відкрила двері і тут я побачила від чого я чуть не впала: стояла вона в білій прозорій блузці з різнокольоровими рибками і в спортивній штанах та чорнах чобітках. З нею була її бек-вокалістка і один хлопець з балету. Вона мене радісно запросила, ми з нею сфоткались, обнімалась, плакали, вона дала мені афтограф. На вдкритці написала "Марічці від Іри на все добре!" і афтограф. З нею поговорили,я задала їй деякі запитання, на які вона відповіла. Таке маленьке інтерв"ю. Я не очікувала, що вона так поступить. Вона мені подякувала, що я з нею співала, і потім зайшли до кімнати всі з балету,і ми почали говорити про мою футболку. Я була щаслива. Я ніколи не забуду те, що було у тій кімнаті і в залі! ДЯКУЮ ВАМ ІРИНКО ЗА ТЕПЛІ ПРИВІТАННЯ І ЗА КОНЦЕРТ. MERY! |